З матеріалів, що гугляться на запити "стилус своїми руками", випливає, що стилус має забезпечувати електричний зв'язок між екраном і тілом користувача. Для цього його майструють за різними варіантами (фольга, змочувана вата або губка). Мені було простіше. Знайшовся фрагментик стержня з алюмінієвого сплаву прямокутного перерізу 1х5 мм довжиною близько 80 мм. На торці все скруглено, досить гладко. Але на дотики торцем цього алюмінієвого стержня екран смартфону не реагує взагалі. Хоча якщо торкатися найбільшою гранню (площиною) стержня, то екран майже щоразу відгукується. Проте цікаво же ж працювати саме торцем (там де треба відтворити тоненькі деталі ескізу, рукописний текст і т д)
Пробував і ключем з жовтого металу (латунь?). Екран відгукується краще ніж на алюміній, але далеко не на кожен дотик, а десь на один з 5 чи 8

Смарт сучасний, екран ємнісного типу.

Не можу зрозуміти, де я не правий. Буду вдячний, якщо хтось підкаже якісь фізичні чи практичні нюанси.
Можна нетривіальні ідеї чи матеріали, як його виготовити. Стилус з фольги і ватки здаються мені не надійними (конструктивно).
Хтось взагалі користується стилусами?

Десь можна проглянути історію сповіщень, які надсилаються певними програмами?
Конкретно, що викликало питання, це потреба зазирати час від часу у свій гаманець. Тобто згадати свій баланс на карті приват-банка. Можна для цього зайти на приват24, вводити при цьому довгий пароль, ну, і треба мати інтернет, хоча б нещасних 3G. Але було б зручніше, як на мене, подивитися останнє сповіщення, із тих, де приват24 інформує: остання транзакція така-то, на рахунку стільки-то. Ці сповіщення зазвичай ми зсуваємо убік.
Так от, чи можна ці сповіщення пізніше подивитися десь у смартфоні, ще й бажано без входу в інтернет?

zakarpat

84 74

Лучший ответ:

Встроенный журнал Задержите прикосновение пальца на рабочем столе и перейдите в меню «Виджеты».В списке доступных виджетов зажмите «Ярлык настроек» и перетащите его на рабочий стол.В появившемся меню выберите «Журнал уведомлений».Откройте журнал уведомлений с помощью одноименного значка на рабочем столе. Це з інета.є ще додатки в плеймаркеті які відкривають журнал сповіщень

• Обсуждение: 3

Мабуть усім, хто спілкувався в інтернеті, траплялися люди, котрих, часом просто неймовірно, дратує капслок. Вони не минають того, щоб більш чи менш пристойно зауважити про це.
Звідки це йде? Які можуть бути раціональні причини такого роздратування, здавалося б, ТАКИМИ САМИМИ БУКОВКАМИ? Може, хто і сам пояснить своє негативне ставлення до ТАКОЇ МАНЕРИ НАБОРУ ТЕКСТУ?

            Останнім часом ми стикнулися із цілком новим вражаючим явищем, коли спамоботи піклуються про свій "контент": реагують на зауваження і відповідно до цього виправляють ляпи у своїх шедеврах високої словесності; видаляють, вже не вперше і навіть не вдруге (!), відповіді звичайних юзерів, де ті висловлюють все, що думають про них або іншим чином протестують проти цього їхнього паскудства у розділі питань. Як, наприклад, Виктор25 з усіма клонами
             Мені раптом подумалося: то це ж саме та людина, яку так потребує цей розділ порталу. От би запросити цю істоту з нової генерації спамоботви у модератори розділу питань. Це ж яка стерильна чистота була б у стрічці!
             Ну, і щоб питання не лишалося без "?", вкотре хотів би спитати в адміністрації сайту:

До яких пір?

Який ідіот від рекламного бізнесу підказав гуглу (котрий відслідковує мою активність по інтернет-крамницях) таку рекламну стратегію? Варто тільки зацікавитися якимсь товаром на якомусь сайті, як САМЕ ЦЕЙ товар і САМЕ НА ЦЬОМУ (!!!) сайті мені мелькає перед очима у стійкій проти всіх блокувальників рекламі. У безсмертній гугловській  рекламі по всьому монітору. І так буває тижні або місяці. Аж поки гугл не відслідкує якусь зміну у моїх зацікавленнях, або яскраво виражене нове зацікавлення. Ну, можна було б зрозуміти, якби гугл показував мені непомічені місця, де цей, або кращий товар продається дешевше, або ближче. Але ж, ну для чого саме цей сайт, де я і без вас побував, барани!!?
9 з 10 товарів я знаходжу БЕЗ гугла. Для цього достатньо ресурсів, подібних до hotline, ek. Все, що мене цікавить стосовно товару, буває корисним і досконально вивченим протягом дуже обмежених періодів часу. А зразу після того, можливо, і забутим. А можливо, придбаним. А можливо, придбано, подаровано і забуто. От і питання: для чого оце пізньовсранське рекламовиверження!!? І як з цим боротися?

Є вже пів десятка, а мо' й більше, світлодіодних ламп, що вийшли з ладу, але прострочені для заміни по гарантії. Викинути - це останнє, що я зроблю  тож вони і накопичуються.
Приймають їх де-небудь за 20 коп, чи за "будь здоров"?
Які є ідеї використання їх або їхніх частин? Цікаво, чи такі лампи вже почали розбирати і діставати звідти якісь компоненти, годні для використання в побуті, чи яким-то майстрам-електронщикам для своїх ремонтних цілей? А ще - чи є тямущі і рукасті дядьки, що навчилися їх ремонтувати? Якщо так, поділіться досвідом.