Мабуть усім, хто спілкувався в інтернеті, траплялися люди, котрих, часом просто неймовірно, дратує капслок. Вони не минають того, щоб більш чи менш пристойно зауважити про це.
Звідки це йде? Які можуть бути раціональні причини такого роздратування, здавалося б, ТАКИМИ САМИМИ БУКОВКАМИ? Може, хто і сам пояснить своє негативне ставлення до ТАКОЇ МАНЕРИ НАБОРУ ТЕКСТУ?

            Останнім часом ми стикнулися із цілком новим вражаючим явищем, коли спамоботи піклуються про свій "контент": реагують на зауваження і відповідно до цього виправляють ляпи у своїх шедеврах високої словесності; видаляють, вже не вперше і навіть не вдруге (!), відповіді звичайних юзерів, де ті висловлюють все, що думають про них або іншим чином протестують проти цього їхнього паскудства у розділі питань. Як, наприклад, Виктор25 з усіма клонами
             Мені раптом подумалося: то це ж саме та людина, яку так потребує цей розділ порталу. От би запросити цю істоту з нової генерації спамоботви у модератори розділу питань. Це ж яка стерильна чистота була б у стрічці!
             Ну, і щоб питання не лишалося без "?", вкотре хотів би спитати в адміністрації сайту:

До яких пір?

Який ідіот від рекламного бізнесу підказав гуглу (котрий відслідковує мою активність по інтернет-крамницях) таку рекламну стратегію? Варто тільки зацікавитися якимсь товаром на якомусь сайті, як САМЕ ЦЕЙ товар і САМЕ НА ЦЬОМУ (!!!) сайті мені мелькає перед очима у стійкій проти всіх блокувальників рекламі. У безсмертній гугловській  рекламі по всьому монітору. І так буває тижні або місяці. Аж поки гугл не відслідкує якусь зміну у моїх зацікавленнях, або яскраво виражене нове зацікавлення. Ну, можна було б зрозуміти, якби гугл показував мені непомічені місця, де цей, або кращий товар продається дешевше, або ближче. Але ж, ну для чого саме цей сайт, де я і без вас побував, барани!!?
9 з 10 товарів я знаходжу БЕЗ гугла. Для цього достатньо ресурсів, подібних до hotline, ek. Все, що мене цікавить стосовно товару, буває корисним і досконально вивченим протягом дуже обмежених періодів часу. А зразу після того, можливо, і забутим. А можливо, придбаним. А можливо, придбано, подаровано і забуто. От і питання: для чого оце пізньовсранське рекламовиверження!!? І як з цим боротися?

Є вже пів десятка, а мо' й більше, світлодіодних ламп, що вийшли з ладу, але прострочені для заміни по гарантії. Викинути - це останнє, що я зроблю  тож вони і накопичуються.
Приймають їх де-небудь за 20 коп, чи за "будь здоров"?
Які є ідеї використання їх або їхніх частин? Цікаво, чи такі лампи вже почали розбирати і діставати звідти якісь компоненти, годні для використання в побуті, чи яким-то майстрам-електронщикам для своїх ремонтних цілей? А ще - чи є тямущі і рукасті дядьки, що навчилися їх ремонтувати? Якщо так, поділіться досвідом.

Знавцям собачої психології. А може, хто і був свідком такого експерименту...
Припустимо, є дорослий собака з повністю сформованою "особистістю", природно добре знаючий свого хазяїна, який від народження його тримає і виховує. Так от, якщо до такого собаки раптом підійде брат-близнюк хазяїна (сам хазяїн в цей час далеко), якого собака до цього ніколи не бачив, чи буде він прийнятий собакою (помилково) за хазяїна? Припустимо, він жив у іншому місті і раптом приїхав. В принципі, якщо геном двох людей один, то виглядати і пахнути вони будуть однаково...
Чи навпаки, собака сприйме брата-близнюка за чужинця? Тобто для собаки важливіші нюанси у поведінці людини, яка звісно буде трохи відрізнятися...