41 13:38, 06.04.2011 Відповідь на 36 от tanjuwa

Взагалі-то за етикетом говорити про себе це верх нечемності.
Привіт) Якщо чесно, не пам'ятаю в жодній з норм такого правила... Інша річ, що говорити зайве не слід. Але якраз вміння розказувати про себе, але потрібні речі і є ознакою високоморального виховання. Адже у світській розмові тільки так людина може зав'язати потрібні знайомства і пропіарити себе. Але я про більш близькі стосунки, про приватну дружбу. І тут просто необхідно розказувати про себе, свої вподобання, захоплення тощо. Адже тільки так люди знаходяться і формуються по вподобанням у компанії. А норми правил хорошого тону мовлять, що найголовніше - вміти вести діалог а не монолог. Це дуже важливо. Вміти і слухати і говорити про себе, а не щось одне. Етикет свого часу я вивчила дуже добре ;)))

• Відповісти
• з цитатою

42 13:44, 06.04.2011 Відповідь на 36 от tanjuwa

Бо рано чи пізно ви розкажете один одному все що можна розказати і про що говоритимите тоді?
Всього ніколи не розказати. Це просто неможливо. Тому що в кожному з захоплень є безліч аспектів, тим більше час завжди породжує нові якісь події, потреби, питання, відкриття тощо.
Просто коли ти спілкуєшся завжди пам'ятай - будь-якій людині найприємніше своє "я", тому дуже приємно, коли називають по імені, а також коли цікавляться чимось з особистих захопленнь. Це психологія. Це ще Карнегі наголошував. Це такий ніби обмін позитивною енергетикою, коли схвалюють щось особисте, цікавляться. Навйть найнасупленіші буркуни, можуть з невихованості відторгнути такі поцікавлення, але всеодно навіть буркуну це приємно. Просто такі люди не бажають ділитися енергетикою, а тільки споживати.

• Відповісти
• з цитатою

43 22:17, 06.04.2011 Відповідь на 41 от Rиsя

У мене таке враження що ти якийсь дивний етикет вивчала, ось перше-ліпше посилання де одразу про це говориться: http://fun.radx.ru/radios_zetiket_22_radx.html
Якщо людина розказуватиме про себе це одразу буде монолог, бо окрім вимушених вічливих запитань чи реплік співрозмовник нічого не зможе сказати. Діалог можливий тільки тоді коли є спільна і цікава для усіх співрозмовників тема. Проста ситуація - я викладач, якщо я почну розказувати співрозмовнику про себе, як і що я викладаю це навряд чи буде йому цікаво, проте якщо перевести розмову на загальнодоступний рівень і поговорити наприкдлад про якість освіти чи проблеми вищої школи це вже буде справді цікава розмова, причому може навіть не для двох людей, а для всього товариства

• Відповісти
• з цитатою

44 22:26, 06.04.2011 Відповідь на 42 от Rиsя

Всього звісно ніколи не розкажеш, але коли з людиною багато спілкуєшся то теми з серії "про мене і мої захоплення" вичерпуються напрочуд швидко. І тоді потрібно щоб ви могли так само легко спілкуватись на загальні теми - від історії до стану фінансової світової системи )))

• Відповісти
• з цитатою

45 14:37, 07.04.2011 Відповідь на 43 от tanjuwa

Ти як людина з вищою освітою маєш розуміти, що не варто довіряти джерелу без зазначення навіть автора статті. Тим більше аж ніяк не можна плутати східні і західні ментальності. Росія на все має своє власне бачення, там все по іншому. Я орієнтуюся більше на західні. Але дещо і зі східних мудростей подобається. Мені подобаються Карнегі, Фромм, дещо з Козловського, дещо з мудростей Конфуція і буддизму та інші. Карнегі класний.
Хм. А ти помиляєшся, коли гадаєш, що зовсім не цікаво учням слухати щось про викладача - навпаки. Такі розмови дуже зближують і налаштовують на взаємодовіру. Головне щоб розповідь не сильно відходила від тематики навчання. Нам дуже часто розповідали про особистий досвід в галузі яку вивчали, і було дуже цікаво. Це зближало з викладачем.

• Відповісти
• з цитатою

46 14:52, 07.04.2011 Відповідь на 44 от tanjuwa

Є такий золотий вислів "не важливо що, важливо ЯК" Дотримуючись цього правила можна розмовляти про будь що годинами і помічати, як співрозмовнику тільки цікаво.
Про себе і свої захоплення потрібно розповідати, але тільки в тому разі, коли це цікаво співрозмовнику. А якщо йому це не цікаво - тоді потрібно замислитися, чи цікава я йому взагалі.
Тому що коли людина приваблює про неї хочеться знати якомога більше.

• Відповісти
• з цитатою

47 15:23, 07.04.2011 Відповідь на 45 от Rиsя

Я можу навести ще десяток джерел з авторами де написано те саме. Просто взяла перше-ліпше посилання. Ти вже визначся який етикет ти сповідуєш - кілька коментарів тому коли мова йшла про подарунки ти посилалася на східний ;) А суміш етикетів - це вже по суті його відсутність

• Відповісти
• з цитатою

48 15:26, 07.04.2011 Відповідь на 45 от Rиsя

Я мала на увазі не розмову з учнями. Я мала на увазі розмову з будь-якою людиною яка не має прямого відношення до викладання
Викладацький етикет то взагалі річ дуже складна і може відрізнятись навіть в межах одного вузу в залежності від контингенту студентів на різних факультетах

• Відповісти
• з цитатою

49 15:38, 07.04.2011 Відповідь на 46 от Rиsя

Це виключно твоє бачення))) Для того щоб мені було цікаво з людиною мені достатньо щоб у нас було одне спільне захоплення.
Цікавість до людини абсолютно не означає цікавість до її захоплень. У мене є багато захоплень які абсолютно не цікаві моєму чоловіку та і мене цікавить далеко не все що цікавить його. Але як люди ми цікаві один одному, у нас є спільні захоплення і у нас є багато про що поговорити.
Так само у мене є чимало друзів чиї захоплення я можу взагалі не схвалювати, але тим не менш у нас достатньо точок дотику в інших площинах.

• Відповісти
• з цитатою

50 18:10, 07.04.2011 Відповідь на 47 от tanjuwa

Cхід це схід. Росію не відносять ані до східного менталітету ані до західного. Є таке поняття як постсоціальні країни. Саме до цього прошарку належить як Росія так і Україна. Постсоціальні країни знаходяться в великому занепаді усього духовного (це з культурології), такий собі складний випадок, який відмовляються зазвичай коментувати вчені, бо це в стадії вивчення. Якщо я десь зазначила Росію як східного типу ментальність, то то була моя обмовка. Хоча доля правди в тому є. Бо Росія хоч і не чисто східна ментальність, але тяжіє саме до східної, а Україна - до західної, хоч так само не є чисто західною.
Суміш етикетів, це якраз і є той офіційний, прийнятий в усьому світі діловий етикет. Він як екстракт з найголовніших моментів. Але в кожній країні свої особливості.

• Відповісти
• з цитатою