21 17:12, 18.03.2011 Відповідь на 19 от tanjuwa

що в тебе, к приміру, вже є. Та не звичайний, а, такий, якого ні в кого немає. Наприклад здають його до дизайнерської майстерні, де його розписують декоративно, або обклеюють стразами (ну, якби ти була гламурною дівчиною), або просто дуже красиво наносять візерунки з іменами всіх, хто подарив, та датою і т.п.
Ось, що є подарунком. А не просто купівлею речі.
Просто більшість скажуть "та мені ото облом над тим мислити, вигадувати, краще просто дати гроші". Я і сама дарувала гроші. А все тому, що люди замкнені. Буває живеш поруч і гадки не маєш що ж та людина любить, чим захоплюється! А буває й так, що людина просто змучена роботою і нічим не захоплюється взагалі.
Культура деградує, але вини за це відчувати не можна - ніхто не винен.

• Відповісти
• з цитатою

22 17:15, 18.03.2011 Відповідь на 20 от Rиsя

Не свідчить. Любити людину не означає читати її думки. Це ще більш-менш застосовно по відношенню до подружжя, але коли мова йде про родичів це вже не працює і не має працювати.
В усьому цивілізованому світі прийнята практика віш-листів - коли ти завчасно повідомляєш що ти хочеш. У нас в родині така практика вже давно прижилася і я вважаю це дуже корисним і абсолютно нормальним. Ми любим один одного, а саме тому нам не проблема спитати що людина хоче і подарувати саме те що потрібно і саме таке як потрібно. Навіть в твоєму прикладі - я люблю фотографувати, але я ніколи не користуюсь штативами. Тож ніби доречний подарунок виявився б не потрібним...

• Відповісти
• з цитатою

23 17:23, 18.03.2011 Відповідь на 21 от Rиsя

У тебе кардинально інший підхід до подарунків. Як на мене то трохи ретроградний, без образ...
Просто після смерті бабусі я винесла до смітника 10! таць з декоративними підписами і ще пару сервізів теж з підписами пилиться в шафі. І при цьому вона чогось згадувала не про них, а про пральну машинку на яку їй подарували гроші її колеги. І щоразу користуючись нею дякувала ним...І як на мене це найяскравіший приклад того які подарунки справді цінуються.
Для мене є один критерій - чим частіше я користуюся подарованною річчю, тим частіше я подумки дякую людині яка її подарувала або дала гроші на її придбання. Тобто банальна сковорідка мині миліша за дизайнерську прикрасу, бо першою я користуюся через день, а другу одягаю раз на пару років...

• Відповісти
• з цитатою

24 17:29, 18.03.2011 Відповідь на 22 от tanjuwa

То як приклад було. Гадаю, люди, які тебе люблять - знають що ти не користуєшся штативом.
Всеодно моя думка, що багато з нас якісь замкнуті. Іноді чутно, як жаліються "нам ні про що розмовляти", то, блін, порозказуйте одне одному про себе! (це не до тебе, це про тих, хто мені так жалівся)... А замість таких приємних розмов, зазвичай люди компенсують нехватку спілкування тим, що дістають одне одного ревнощами (у подружжі), або ж претензіями і вказуваннями (батьки і діти) та таке інше.
А ще я стикалася з ситуаціями, коли запитуєш людину про її зацікавлення, а вона сама не знає чим цікавиться, і не цікавиться взагалі нічим... Що за деградація?
А тобі могли б подарувати хоча б чохол так само подарунковий, або ж навіть чохол для підводної зйомки, і відкрили б цим для тебе нові захоплення

• Відповісти
• з цитатою

25 17:39, 18.03.2011 Відповідь на 23 от tanjuwa

А якого дідька їй дарували ті таці??? Якби знали її, то й знали б про те, що вона не любить таці.
Хм. Твої друзі мають знати про тебе те, що ти не любиш прикраси, і що займаєшся бойовими мистецтвами, а ще, пам'ятаю в тебе колись були фотки де ти з рушницею десь в лісі... Могли б дізнатися про тебе, що тобі було б приємно отримати.
А з розмови розумію, що шкутильгає не лише культура подарунку, а й культура прийняття подарунку. :(
Просто тому, що люди не мають грошей купити собі необхідні речі.

• Відповісти
• з цитатою

26 23:54, 18.03.2011 Відповідь на 24 от Rиsя

А причому тут замкненість до відсутності спільних тем? Може просто бути таке що люди настільки різні що їм справді нема про що говорити. Ну от мені справді нема про що говорити з матір"ю. Про свої подружні відносини я їй розповідати не збираюсь, мою роботу вона не розуміє і вона їй не цікава, кілька господарчих тем і обговорення родинних новин вистачає на півгодини максимум. При цьому якщо взяти нас окремо то я не можу сказати що хтось з нас нічим не цікавиться і не має тем для розмов, просто вони кардинально різні і не пересікаються
Навіщо дарувати мені аксесуари до фотоапарату якого у мене тоді не було?))))

• Відповісти
• з цитатою

27 00:31, 19.03.2011 Відповідь на 25 от Rиsя

Традиція тоді така була - при переході на іншу роботу дарувати тацю з дарственим написом і набором кришталевого посуду. Чим більше кришталю в серванті - тим значить поважніша людина))) Але суть не в таці. Для мене будь-який розмальований чохол буде такою самою тацею з кришталем. Бо він мені не потрібен чи я хотіла такий самий, але з перламутровими пугвицями)))
Для того щоб дізнатись що мені справді приємно отримати можна мене запитати. Мій віш-лист не є таємницею) Навіть знаючи мої хобі люди не можуть знати наприклад що у мене є зі спорядження, а чого нема чи що мені потрібніше першочергово. Чи речі якого кольору/розміру/моделі мені потрібні

• Відповісти
• з цитатою

28 00:38, 19.03.2011 Відповідь на 25 от Rиsя

Питання не в грошах. Питання в підході до подарунку.
Ти пропагуєш підхід "Головне не подарунок, головне увага"
Я пропагую підхід "Чим практичніший і доречніший подарунок тим більше він принесе задоволення"
Обидва варіанти мають право на життя і жоден з них ніяк не пов"язаний з культурним рівнем чи кількістю грошей. Головне щоб підходи того хто дарує і того хто отримує подарунок збігалися ;)

• Відповісти
• з цитатою

29 00:43, 19.03.2011 Відповідь на 18 от Rиsя

Десь пропав мій коментар
З якої такої радості родичі мають просто так збирати гроші на якісь мої потреби особливо на рівні фотоапарату? Я доросла людина, яка давно живе окремо, причому родина мене при "вильоті з гнізда" забезпечила більш ніж достатньо. Я розумію якби у мене холодильник поламався чи ноутбук чи гроші на лікування були потрібні. Але фотоапарат це просто забаганка - виконати її у вигляді подарунку абсолютно нормально, а купляти просто так - якраз дикість.
Відсутність культури це якраз коли дорослий бугай приходить до батьків клянчити гроші на новий телефон/фотоапарат...

• Відповісти
• з цитатою

30 13:58, 19.03.2011 Відповідь на 26 от tanjuwa

Тому, що зазвичай люди через свою замкненість не люблять розповідати про себе, і зацікавлювати свого співбесідника новою для нього темою. Якщо людині байдуже все, чим займається її половинка, то чи не байдужа ця людина їй взагалі? Мені завжди цікаво чим займається той, кого кохаю. Я не кажу, що стану займатися тим самим, мені просто цікаво саме по собі. Якщо я нецікавлюся чим займається людина - то скорше вона мені байдужа.
А з матір'ю можна поговорити про те, чим цікавиться вона. Може в неї вже сто років ніхто не цікавився що любить саме вона. Звісно, чудес не буває, і подібна розмова може навіть роздратувати, якщо ніколи не було таких розмов, але на мою думку це не дуже добре.
Я ж написала, що наприклад, в тебе вже є фотик.

• Відповісти
• з цитатою