Краща відповідь:

Релігія не сформує писаних правил добровільного зречення своїх адептів від себе самої. Це, як мінімум, нелогічно з точки зору будь-якої релігії. Примусово відлучити незручного адепта - будь ласка, є інструмент анафеми. Залучити - теж будь ласка. Є чіткі писані правила посвячення. З іншого боку: у тій мірі, у якій релігійна належність і суворе сповідування її ритуалів є екзистенційним вибором людини, не може бути жодних прописаних правил прийняття чи зречення. Тільки особисте рішення! "І чи можна зректися релігії, не приймаючи при цьому іншої віри?" Якщо людина визріла для цього, це було б ідеально. Сповідування безжиттєвих догм, дотримання ритуалів будь-якої релігії є не більше ніж аномальним мисленням та аномальною поведінкою.

• Обговорення: 0