Який зв'язок між кишківником та емоціями?
- 31.10.14, 13:44
Ще донедавна я би сприйняла таке питання аморальним і гостро висміяла би автора. Але.
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.
Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
- 01.11.14, 11:07
Мені часто пишуть, що написане тут давно всім відомо, і само собою давно вже відоме. Відоме всім і скрізь від старих до малих.
Виходить, тільки я така тупа і не знала 
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
13241
10175
Краща відповідь:
Ну, так это давно известно! Не зря же у людей вырывается, иногда - "какая красота - усраться можно!" ))) Так что, снимайте с себя погоны первооткрывателя какой-то "формулы"... .
Питання закрите
0
Повернутися до відповідей
PRETENDER
22:04, 31.10.2014
"Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?"
ПСИХИАТРИЯ
Rиsя
11 19:06, 01.11.2014 Відповідь на 6 от PRETENDER
Почитала по ссылке. Спасибо, кстати, за нее Вам. Появился вопрос.
Вам никогда не казалось, что все люди больны этим самым соматическим расстройством?
Иначе, почему тогда, у всех отказывает кишечник и ростут большие животы?
Не помню кто именно, но этот ученый сказал: "мы ничего не знаем про кишечник".
А еще кто-то сказал: "старость начинается с кишечника".
Rиsя
12 19:09, 01.11.2014 Відповідь на 6 от PRETENDER
Забыла добавить, что, кажется, не с кишечника начинаются проблемы у людей, а именно с отсутствия радостей. С появления старческой "мудрости", чувства обречения от осознания смертности и неизбежной участи, с объективной оценки мира и его говнистости и прочих убеждений приобретаемых с жизненным опытом.
Rиsя
13 19:12, 01.11.2014
А теперь дочитала по ссылке и рассмеялась)
Придумали обзывку-заболевание для того, чтоб от врачей от**бались все те, кого врачи не знают как лечить))))))))))))))))))))))))
Ржач
Rиsя
14 19:14, 01.11.2014
"Причины соматизированного расстройства неизвестны"
А вот и подтверждение тому) Хахахахаа
Rиsя
15 19:18, 01.11.2014
Мою маму тоже врачи гоняли туда-сюда.
Она умерла год назад от саркомы, которую обнаружили за четыре месяца до ее смерти и которая была уже на четвертой стадии....
А ее беспокоил тазобедренный сустав. Сильно болел, она вызывала скорую неоднократно. На нее смотрели как на дурочку, кололи какие-то липовые уколы для видимости, потому, что они ей не помогали от боли и она продолжала страдать.
Я тогда больше верила врачам и тоже считала маму чудачкой.
Ровно до того момента, как у нее не позеленело лицо оттого, что метастазы порвали ей желчные каналы.
И сделать уже ничего нельзя было.
Куда только ее не возили.
Даже в "Инновации" сказали мне наедине, что ее уже не спасти.
Читайте дальше свои статейки!
PRETENDER
16 20:51, 01.11.2014 Відповідь на 15 от Rиsя
У меня мама тоже умерла от рака. Удалила родинка. Портом через время выскочил диск в поя срочном отделе от нагрузки, в травматологии при заборе очередных анализов, случайно обнаружили атипичные клетки в крови, т.е. метастазы уже гуляли. Но она не поверила врачам. Поехали лечит позвоночник в Германию, где проводить операцию отказались из за последних стадий рака.
Умирала мучительно и долго. Так что можете мне тут не рассказывал.
У вас не нашли, у нас не поверили.
PRETENDER
17 21:00, 01.11.2014 Відповідь на 14 от Rиsя
Скажу вам по секрету. У меня есть больная с жутчайшими болями в животе, которые возникают при развитии неприятной для неё сутуации и обстоятельств. И ей таки помогают лекарства, которые от головы, а не от живота.
Да, причин никто точно сказать не может, как и не может объяснить другие загадки природы.
Есть простой тест, который даёт ответ на этиологию расстройства. Если помогают наши препараты, то это наши пациенты, если нет, то мы знаем к кому направить, ведь психиатры (но не все :) ) сталкиваются с такими случаями постоянно.
PRETENDER
18 21:01, 01.11.2014
Врачи говорят. "Нет здоровых, есть недообследованные "
Психиатры говорят - "здоровых нет". :)
Rиsя
19 21:09, 01.11.2014 Відповідь на 17 от PRETENDER
Бляха муха, моему брату нихрена не помогают "ваши" лекарства, и никуда его не перенаправляют!!!
:(
Знаете, что-то я уже сыта по горло всеми этими медикаментозностями... Предпочитаю не болеть, самостоятельно находить и извлекать причины своих неприятностей. И прибегать к медицине только при крайней необходимости. Или при явной необходимости.
И собственно. Зачем и почему мы с Вами говорим о расстройствах?
Rиsя
20 21:11, 01.11.2014 Відповідь на 18 от PRETENDER
А вот последние изречения мне очень даже понятны и согласна с ними...
Не постесняюсь спросить Вашего мнения. А Вы как считаете? Среди животных та же ситуация, или они более здоровы, чем люди?