Під патронатом церкви
- 08.03.18, 00:45
Питання стосується того, як церква розпоряджається грошима, отриманими з людської темноти. Судячи з того, як в Україні, з швидкістю грибів після дощу ростуть храми, і які то храми; в яких "келіях" живуть сучасні монахи, якими речами користуються в своєму побуті та службі верховні ієрархи, от судячи з того всього, ми доходимо висновку про чималенькі гроші, що є в розпорядженні цього суспільного інституту. Ну, будувати споруди культу для церкви ніби нормально.
Але також відомі приклади того, що на гроші (чи під патронатом) церкви відкриваються деякі заклади, зокрема і чисто комерційні, які всі звикли бачити чисто світськими. Такі, як школи (типу недільних) , дитячі садочки. Також відомий (особисто мені) одиничний приклад утримання коштом церкви діючих кафе та двох спортмайданчиків для тенісу і міні-футболу... А от цікаво, чи побудувала в наш час хоча б одна конфесія хоча б одну лікарню. Звичайну сучасну лікарню. Хай навіть скромно, за вчорашнім днем, оснащену. Хай би навіть це йшло в руслі комерційної діяльності церкви (платна лікарня). Або, чи брала участь на благочинних засадах хоча б одна конфесія у фінансуванні хоча б однієї державної чи приватної лікарні, у покращенні їх матеріально-технічного стану (щось би купити: якийсь сучасний апарат, матеріали, медикаменти тощо)? Хотів прогуглити, але на 4-х сторінках не знайшов нічого путнього. Тут навіть важко добрати пошукові слова.
Хто у себе, на місцях, в глибинці, в столицях знає приклади фінансування церквою лікарень або інших суспільно значущих об'єктів?
Питання закрите
5
Повернутися до відповідей
Гість
23:53, 19.03.2018
А почему вопрос именно к церкви а не к депутатам? Иуда в своё время тоже так говорил про деньги. Сам то хоть что то для больницы сделал?
Lulu
1 01:14, 21.03.2018
У Вас проблеми з розумінням прочитаного? Тоді уточнюю, питання не до церкви, а до людей: чи бачать вони на місцях ті добрі справи, які роблять церкви для суспільства, і про які вони часто декларують. Приклад медицини - лише один з багатьох прикладів хронічно недофінансованих державою соціально важливих галузей, де церква могла б докласти зусиль.