Зараз в селах починається, а в особливо старанних господарів і закінчується, сезонна робота, треба: зібрати до зимових сховищ кукурудзу(на цій травинкі, що висотою над зріст людини, в СССР Хрущев планував якийсь грандіозний проект в економіці).

 

На стеблині може бути 5 щільно закритих плоди, кожен окремо, власними пальчиками, ретельно розщеплюють звязку, витягують з неї основне, скидають в кучку(яку потім зазвичай невеличкими візками, і на кращий випадок двигунною технікою звозять до сховищ), очищену стеблину зрубують до корню, звязують в снопки, і складають. Таких високих стеблин ціла плантація!

 

Враховуючи труднощі, і те, що нині дітей по одному, а не 10-20( при таких силах та кампанії, роботу можна закінчити за кілька годин), а то й матері одиночки, а дитина сидить за телевізором, і каже "Я не буду тягати візок туди сюди"

 

Питання наступне: сидимо в Інтернет, бємо байдики, Вас сумління не загризає?

 

Якщо забули про сезонну роботу в селі то перегляньте ще раз кіно Тото Кутуньйо "Неукратимый"

 

Можу похвастатись, що з міста Дніпропетровськ, корінна горожанка, бувши днями у нас в гостях, добряче підтримала цю роботу, і сьогодні відїхала додому.

 

Моє питання про "сумління" перш за все до міських жителів!