Чи затримує двомовність розвиток 2-річної дитини?

 Вчора в мене сталася неприємна ситуація. Я живу в російськомовному місті і майже все життя розмовляю російською, але минулого року вирішив перейти на українську. Чималу роль в цьому зіграв мій син, Влад, якому зараз майже 2 з половиною роки. Він зараз більш-менш починає говорити. Я хочу, щоб він сприймав українську мову як рідну і легко пристосувався до освіти, яка буде проводитися саме державною мовою, а також краще сприймав україномовний медіаконтент. Останній рік я спілкувався з ним виключно українською (російської його вчить мама, усі інші родичі та вихователька з дитсадку, тож моя частка в його вихованні не надто висока) і показую повчальні та розважальні мультики обома мовами.

 Але так сталося, що вчора моя дружина повідомила мені, що дитяча психологиня, яка відвідувала групу Владика, сказала, ніби мій син був єдиним в групі, хто відповідав українською (чи чимось подібним до неї), коли до нього звертались російською. Ба більше, в нього начебто виявили дисбаланс у розвитку. Звісно, дружина не хотіла, щоб дитина через мене затримувалась у розвитку, і заборонила мені розмовляти з ним українською, звівши нанівець мої зусилля. Нібито, нехай спочатку російську засвоїть, а потім, колись, через кілька років хай вивчає українську.

 Чи правильно це? Чи буде дитина після цього сприймати українську мову як рідну, або буде сприймати її суто як формальність, як це було зі мною більшу частину життя? Чи насправді двомовність погіршує розвиток дитини або вона, навпаки, сприяє розвитку в майбутньому?

Питання закрите

4