Який зв'язок між кишківником та емоціями?
- 31.10.14, 13:44
Ще донедавна я би сприйняла таке питання аморальним і гостро висміяла би автора. Але.
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.
Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
- 01.11.14, 11:07
Мені часто пишуть, що написане тут давно всім відомо, і само собою давно вже відоме. Відоме всім і скрізь від старих до малих.
Виходить, тільки я така тупа і не знала 
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
13245
10177
Краща відповідь:
Ну, так это давно известно! Не зря же у людей вырывается, иногда - "какая красота - усраться можно!" ))) Так что, снимайте с себя погоны первооткрывателя какой-то "формулы"... .
Питання закрите
0
Повернутися до відповідей
Гість
21:22, 31.10.2014
психофізіологія:)
є достатньо досліджень про зворотній взаємозв"язок між психічним та фізичним станами. тому не дивно, що певні емоції викликають досить певні реакції фізичні. думаю, якщо копнути глибше, можна вийти на біохімічний рівень пояснення))
Rиsя
1 10:47, 01.11.2014
Впевнена в цьому.
Мені здається, що таке копання буде не досить корисним. Бо замість того, щоб крутити орігамі з паперу ми поринемо в безкраї простори різновиду паперу за його хімичним складом, розумієте? Є прості істини без заглиблення у їх молекулярну складову. Дарма ми не довіряємо своїй природі (часто), вона сама давно вже все зробила і дала певні необхідні знання.
Якось вчені вже припустилися подібних помилок. Почали все розчленовувати, мучити. Намагалися дістатися наукової складової душі. Але що ми маємо? Й досі науці не відома молекулярна природа навіть такої повсякденної для нас дрібниці як вогонь!
Зрештою вони дійшли своїми недосконалими мізками висновку, що душі немає, любові не існує, та висунули інші утопічні постулати, і не помітивши як перетворились на нелюдів.
Rиsя
2 10:52, 01.11.2014
це називається "горе от ума"
Душа є, любов є, всесвітня енергія існує, вогонь існує (хоч ми і не знаємо досі що це)
Звідки ми це знаємо? Ми цього не знаємо мізками, але ми це знаємо чимсь іншим, що теж існує, але людські мізки не настільки досконалі, щоб це виявити, визначити.
Тож, гадаю, варто полишити подібні заглиблення і зосередитись на красі справного орігамі, досягати висот у вправності, замість того щоб покласти ціле життя часу, поринувши у безкрайній і утопічний світ хімічного різновиду.
Гість
3 13:07, 01.11.2014 Відповідь на 2 от Rиsя
у більшості - згоден.
саме тому не намагався заглиблення, а лише запропонував вибір авторці:) її вибір мені імпонує:)
Rиsя
4 13:41, 01.11.2014
:) тоді і мені зрозуміло, що малося на увазі, і теж імпонує)