Який зв'язок між кишківником та емоціями?
- 31.10.14, 13:44
Ще донедавна я би сприйняла таке питання аморальним і гостро висміяла би автора. Але.
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.
Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?
- 01.11.14, 11:07
Мені часто пишуть, що написане тут давно всім відомо, і само собою давно вже відоме. Відоме всім і скрізь від старих до малих.
Виходить, тільки я така тупа і не знала 
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!
13241
10175
Краща відповідь:
Ну, так это давно известно! Не зря же у людей вырывается, иногда - "какая красота - усраться можно!" ))) Так что, снимайте с себя погоны первооткрывателя какой-то "формулы"... .
Питання закрите
0
Повернутися до відповідей
Duster
16:42, 31.10.2014
Ну, так это давно известно! Не зря же у людей вырывается, иногда - "какая красота - усраться можно!" ))) Так что, снимайте с себя погоны первооткрывателя какой-то "формулы"... .
Rиsя
1 10:31, 01.11.2014
А я и не одевала таких погонов :)
Цель записи в том, что люди забывают простые истины. Это же просто, давно известно, НО мало кем осознается и используется в жизни.
Согласитесь, что я права в этом?
По крайней мере, я вижу именно такую ситуацию среди друзей и знакомых.
Duster
2 13:15, 01.11.2014 Відповідь на 1 от Rиsя
А смысл это "осознавать и использовать в жизни"? Использовать - от слова "польза". В данном случае - не вижу пользы. Тут, даже наоборот - вред, причинение неудобств! Поэтому, согласиться, что Вы правы - не смогу.
Rиsя
3 13:45, 01.11.2014 Відповідь на 2 от Duster
Тоесть, "причинение неудобств"?
Какие еще неудобства? О чем Вы?
Duster
4 15:34, 01.11.2014 Відповідь на 3 от Rиsя
А-ха-ха!!! Сами же написали, что при виде красивых вещей (тканей) Вам хотелось на горшок! ВОвремя, как раз, да?
Rиsя
5 17:13, 01.11.2014 Відповідь на 4 от Duster
Вот! Я Вас и подловила на слове ;)
Значит, по Вашему существует строго определенное время для хождения на горшок, так? Интересно, и кто же его для Вас установил?
Duster
6 17:34, 01.11.2014 Відповідь на 5 от Rиsя
Это ж Вам хотелось, а не мне! Я-то тут при чём? И ни о каком-то строго определённом времени я не упоминал... . )))
Rиsя
7 19:26, 01.11.2014 Відповідь на 6 от Duster
;) смотри мне! Ходи тогда, когда хочется!)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
PRETENDER
8 21:44, 01.11.2014 Відповідь на 7 от Rиsя
Накакаю и ту:)
Удерживание в себе, принуждение к "быстро покакал!", ругание, крики и т.д. и т.п. в детстве вызывают образование ограничительных барьеров, которые влияют на развитие ребёнка. Способствуют его замкнутости и сдерживанию.
Таким образом нарушаются коммуникативные навыки в будущем. Нарушается выражение эмоций, что вместе с желанием их выразить приводит к единственному возможному их проявлению - агрессии ;)
PRETENDER
9 21:46, 01.11.2014
Т.е. люди начинают срать везде и по разному :))))))
Rиsя
10 23:35, 01.11.2014 Відповідь на 8 от PRETENDER
А что скажете по вот этому моему умозаключению? Я как раз недавно внесла дополнение к своей заметке здесь: http://blog.i.ua/user/1527535/1542649/
Сильное давление со стороны сферы образования на очень личное дело ребенка - на потребность испражнения.
Детей строго прессуют, запрещают ходить в туалет, ограничивают детей в удовлетворении этой потребности. Особенно по большому. Через высмеивание тех, кто какал. Кто задержался в туалете дольше, чем необходимо для справления малой нужды. Через конструкцию самих туалетов таким образом, что все дети могут видеть что делает другой - по большому или по малому. И во время этих наблюдений друг за другом дети реализуют на какающих все то, чему научили преподаватели показывая как высмеивать и что говорить.
(то, что не вместилось, далее)