Який зв'язок між кишківником та емоціями?
- 31.10.14, 13:44
Ще донедавна я би сприйняла таке питання аморальним і гостро висміяла би автора. Але.
Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.
І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я
. Більше радості в житті - менше проблем зі здоров'ям.
Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?

Напередодні ненароком почула фразу якоїсь титулованої у відповідних знаннях жіночки в одній передачі по телеку. Про те, що відношення до матеріальних цінностей, зокрема, до грошей, формується в дитини на стадії здобуття вміння какати у горщик. От таке смішнюче дійство, але це факт. Науковий. Виявляється, якщо дитинці не дозволяти сидіти на горщику досхочу - вона виростає скупою, жадною, та дріб'язковою.

І тут мене як підштрикнуло - ці слова дещо пояснюють з моїх власних спостережень! Давно запримітила: кожне щире радісне естетичне захоплення чимсь візуально супроводжується спринтом до вбиральні "по великому" реально. І це дивує.
Варто тільки чимсь захопитися, приємно здивуватися!
Під час шопінгу, якщо пощастило роздивлятися, переглядати, міряти, дуже красиві речі - я мушу звідти мало не вибігати в пошуках напису "wc".
Так само й під час переглядання дуже красивих колекцій тканини (а я обожнюю шити).
Навиворіт вивертає.
Я думала, може це якась алергія на тканину. Але ні, бо коли захопилася веб-розробкою, то під час споглядання геніальних вирішень цікавих задач - зі мною почало відбувати те саме. Особливо, якщо ці задачі графічні, і візуально картинка приносить задоволення (наприклад, коли дізналася, як роблять пасхалки в action-грі).
Тож, ані тканина, ані раціон тут ні до чого.
Тут явний зв'язок між дуже сильною позитивною емоцією щирого радісного захоплення та кишківником.
Хто може пояснити цей факт?
Заглиблюючись в це питання, пов'язуючи факти, спогади, аналізуючи вплив державного виховання (різні ситуації зі шкіл та садків), маю всі підстави вважати і сигналізувати: дітей змалку пресували на тему какання, стимулювали боязнь ходити по великому в школах та садках, вдавалися навіть до певних заборон. А отже, маю підстави вважати питання серйозним.
Доречі, здається я знайшла "золоту формулу" здоров'я

Простіше кажучи - емоції впливають на здоров'я.
Як зветься наука, що вивчає зв'язок між емоціями і здоров'ям?

- 01.11.14, 11:07
Мені часто пишуть, що написане тут давно всім відомо, і само собою давно вже відоме. Відоме всім і скрізь від старих до малих.
Виходить, тільки я така тупа і не знала
А може знала. Тільки не фіксувала ці знання саме усвідомленням. А? Що як саме так? ;)
Пропоную всім, кому щось відоме з проявів на фізичному тілі якихось емоцій описати це тут.
Можливо, давно вже відомо від чого з'являються прищі, а хтось один не знає, наприклад. Чи там, від чого болить голова в людей, пропадає чи навпаки підвищений апетит. Тощо.
Прошу!

13245
10177
Краща відповідь:
Ну, так это давно известно! Не зря же у людей вырывается, иногда - "какая красота - усраться можно!" ))) Так что, снимайте с себя погоны первооткрывателя какой-то "формулы"... .
Питання закрите
0
Повернутися до відповідей
Гість
23:28, 31.10.2014
Я когда-то читал, что есть такая штука "медвежья болезнь". Это когда от сильных переживаний начинается понос. Назвали так вроде бы потому что охотники пугали сидящего в норе медведя (кричали, засовывали трещотки в нору), чтобы он вылез оттуда. А медведь от испуга обделывался. Мне сестра двоюродная как-то призналась, что когда парень ее звонит и говорит что он уже приехал домой и вечером они встретятся, то бегом бежит в туалет, т.к. начинается понос. Она так это обьясняла - парень работает в другом городе и встречи она ждет с нетерпением и огромной радостью, а на такие сильные эмоции у нее моментально реагирует кишечник. Еще рассказывала, что у нее так бывает, когда собирается в поездку или перед экзаменами.
Я думаю что Вы просто очень чувствительная особа и что это у Вас от сильных эмоций
Rиsя
1 10:32, 01.11.2014
Стоп, стоп, стоп :) Речь не о поносе и не о сильных переживаниях! Вы заблуждаетесь
Rиsя
2 10:35, 01.11.2014
Может быть я выбрала не точные фразы для описания. Но имела ввиду не боли в животе с поносом, а именно здоровое опрожнение, или отсутствие оного.
Да. Я не писала, чтоб не превращать вопрос в многостраничную поэму о том, что при угнетении эмоций кишечник отказывает, впадает в "спячку", и такие люди очень быстро обзаводятся брюшком.
Rиsя
3 10:39, 01.11.2014
И это не понос.
Когда писала "вивертає навиворіт" то имела ввиду, именно очищение "под ноль". Но это вовсе не понос, и без болей, и вообще без признаков каких-либо нарушений. Наоборот - очень здоровое, мощное опорожнение.
И, кстати, вся как будто "просыпаюсь", появляется энергичность, веселость, ускоряются мысли, ускоряются действия и т.п.
Уверена в том, что данное явление не есть нарушением, а как раз наоборот - улучшением общего состояния, чему масса подтверждений.
Гість
4 15:25, 01.11.2014 Відповідь на 3 от Rиsя
Я не имел ввиду, что у Вас именно диарея от переживаний. Просто я описал одну из ситуаций на которую реагирует кишечник. Наверное у каждого человека тело по разному реагирует на переживания. Я не могу точно вспомнить - где-то слышал, что вот например девушка смотрит на парня который ей нравится и у нее "бабочки в животе". ( я так понимаю, что это приятные ощущения ). Наверное лучший ответ на Ваш вопрос можетдать психолог.
Rиsя
5 17:10, 01.11.2014
Ага) Если бы) Психологи такой ерундой не занимаются.
Это что-то из области народной медицины, нетрадиционной медицины, (эзотерики?)
Наука, как я поняла, абсолютно отрицает напрочь подобные связи. Или же просто игнорирует их, как такие, исследования которых никто не оплатит.
Ведь наука развивается, только в тех направлениях, на которые есть госзаказ. Госудаству наплевать на индивидуума и его личные дела. Логично предположить, что подобной науки не существует? :)
Я думала, может это мануальщина, но мануалы, это те, кто лечит руками, это не то.
Гість
6 18:22, 01.11.2014 Відповідь на 5 от Rиsя
Опять вспомнил, что когда-то читал в интернете статью об одной книге. В ней написано отчего берутся наши болезни. Например, обида дает такие-то болезни, гнев - такие-то. И вроде бы, чтобы не болеть, надо не держать зло на обидевших нас людей и т.п. Как называется книга и кто автор не помню. (Вроде бы какой-то русский написал). Попробуйте поискать ее, может там есть ответы на интересующие Вас вопросы.
Rиsя
7 19:33, 01.11.2014
Уровень душевного развития. Да. Где-то слышала.
А может просто от нас скрывают подобные изучения? Ведь существует же понятие "индиго", например.
А ведь "индиго" это некий уровень душевного (или духовного?) развития человека...
Я тоже где-то слышала, что люди, достигшие наивысшего развития, то ли душевного, то ли духовного (ч.е.знает) никогда и ничем не болеют. Похоже на мистику. И на обычное балаболство.
Я понимаю о какого рода книге речь. И сама не одну подобную видела. Но это какие-то настоящие секты!
Мне страшно таким увлекаться, потому, что все, кого я знала с подобными увлечениями - шизанутые.
Мне нужны достоверные факты и данные :) Реальные, неопровержимые. Если они есть, конечно же.